Протягом першого року життя мозок дитини зазнає наймасштабніших після народження перебудов. Це є одним з критичних періодів розвитку, і те, що відбувається в цей час, може мати довготривалі наслідки на усе подальше життя. Критично важливими є достатність та різноманітність сенсорного та соціального досвіду, що в нормі забезпечується батьківським піклуванням. Проте, чимало дітей позбавлені цього – вони виховуються у дитячих будинках-інтернатах, і таких налічуються мільйони. Якими б чудовими фахівцями не були вихователі таких установ, вони нездатні повноцінно замінити родину. В цілому, інтернатні діти знаходяться у неадекватному соціальному середовищі, зазнають дефіциту спілкування із дорослими, мають обмежену емоційну підтримку. Це має ряд віддалених наслідків, зокрема, знижений порівняно із виховуваними у родинах дітьми коефіцієнт інтелекту. Якими є фізіологічні механізми таких ефектів та як їм можна запобігти?

Відповіді дає спостереження за дітьми з унікального проєкту Bucharest Early Intervention Project. Його ідеєю є вивчення наслідків раннього потрапляння у будинок-інтернат та ефективності їх коригування вихованням у прийомних сім’ях. Проєкт розпочався у 2000 році та триває досі.

Порівнювали, як дорослішає мозок у дітей трьох груп:

• які у ранньому віці потрапили до інтернатів та виховувалися в них
• які потрапили до інтернатів, але у віці від 7 місяців до 2.5 років були прийняті на виховання до родин
• діти, що з народження виховувалися у своїх родинах

Для цього реєстрували їхню електроенцефалограму (ЕЕГ) у віці 20, 30 та 42 місяці. ЕЕГ є результатом електричної роботи нервових клітин. Вона складається з коливань різної частоти, що за фізіологічним значенням розділені на умовні діапазони, які позначаються грецькими літерами. У дорослої людини в стані спокою домінують коливання α-діапазону.

Натомість, у дітей домінують більш низькочастотні коливання, що класифікуються як θ-діапазон. По мірі дорослішання та дозрівання мозку домінантний ритм стає більш високочастотним, і в 13-15 років формується “дорослий” альфа-ритм. Тож, динаміка переходу тета-коливань в альфа-діапазон може певною мірою трактуватися як індикатор дозрівання мозкових нейромереж.

Аналіз виявив, що більша потужність тета-коливань у ранньому віці (тобто, менш зріла ЕЕГ) супроводжувалася меншими значеннями коефіцієнту інтелекту у 18-річному віці. Також, більша потужність цього ритму характеризувала ЕЕГ “інтернатних” дітей порівняно із “родинними” та всиновлених пізніше порівняно із всиновленими раніше.

Отримані результати підтверджують важливість ранніх умов виховування дітей для розвитку когнітивних функцій навіть у віддалених періодах. Своєю чергою, когнітивна продуктивність позначається на ефективності навчання, соціо-економічному статусі та ментальному складнику здоров’я. Нормалізація цих умов в ранньому віці може запобігти негативним ефектам. І це слід враховувати у розробці державних політик щодо виховання покинутих дітей.

А раніше ми багато розповідали про дитинство:

• як канабіс впливає на підлітків
• чому в дітей з бідних родин швидше ростуть зуби
• про сучасні способи діагностики здоров’я немовлят
• як запах мами допомагає вчитися
• особливості становлення мови
• як особливості поведінки 1-річних малюків позначаються на дорослій особистості

Джерело: Tan, E., Tang, A., Debnath, R., Humphreys, K. L., Zeanah, C. H., Nelson, C. A., & Fox, N. A. (2023). Resting brain activity in early childhood predicts IQ at 18 years. Developmental cognitive neuroscience, 63, 101287. https://doi.org/10.1016/j.dcn.2023.101287
Головне зображення: Berens, A. E., & Nelson, C. A. (2015). The science of early adversity: is there a role for large institutions in the care of vulnerable children?. Lancet (London, England), 386 (9991), 388–398. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(14)61131-4