Найвисокогорніший хом’як

Кожен вид характеризується ареалом – територією мешкання. Його розміри залежать від кліматичних та інших умов, а також фізіологічних особливостей організмів. Зі шкільної програми ми пам’ятаємо, що існування земноводних обмежене вологими регіонами. Рептилії “відв’язалися” від води за рахунок зроговілих покривів та інших особливостей, проте як холоднокровні не надто поширені у холодних регіонах. Найбільш широкий груповий ареал у теплокровних – ссавців та птахів. Але й їх поширення обмежується іншими чинниками, з яких – зниження рівня кисню по мірі збільшення висоти над рівнем моря.

Нещодавно виявлено найбільш високогорного ссавця – це різновид хом’яка Phyllotis xanthopygus rupestris. Англійською його назва звучить як yellow-rumped leaf-eared mouse, що можна довільно перекласти як жовтозада листовуха миша. Тварину було помічено на висоті 6739 м на схилі вулкану Льюльяйльяко (Llullaillaco), що є частиною Перуанських Анд на межі між Чилі та Аргентиною.

Це найбільший висотний рекорд серед ссавців. Жовтозадик залишив позаду навіть усіх виявлених мешканців Гімалаїв. Саме там були відмічені попередні рекордсмени – на висотах 5182 м та 6130 м. Автори зазначають, що, можливо, ми недооцінюємо ступінь поширення тварин через порівняну недоступність гірських регіонів для біологічних досліджень.

Відкриття ставить нові питання – ци є у цих гризунів специфічні фізіологічні механізми адаптації до високогорної гіпоксії? Точка виявлення знаходиться на 2 км вище межі поширення зелених рослин, тож чим вони живляться? Вони адресуються майбутнім експедиціям.

До слова, спійманих тварин було вбито, а їхні тіла передані до музею. Також був проведений частковий генетичний аналіз, який дозволив точно визначити видову належність. Визначені послідовності ДНК доступні для інших дослідників у публічній базі GenBank.

Джерело: Storz JF, Quiroga-Carmona M, Opazo JC, Bowen T, Farson M, Steppan SJ, D’Elía G. Discovery of the world’s highest-dwelling mammal. Proc Natl Acad Sci U S A. 2020 Aug 4;117(31):18169-18171. doi: 10.1073/pnas.2005265117

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *