Основну частину сучасної флори становлять квіткові або покритонасінні рослини. Як зрозуміло із першої назви цієї групи, їх визначальною рисою є наявність квіток, в яких відбуваються ключові процеси, пов’язані із розмноженням. Одним із таких процесів є запилення – перенесення пилку з пиляків тичинок (або страшніше – мікроспорангіїв) до приймочок маточок квіток (всередині яких криються мегаспорангії). У голонасінних – еволюційних попередників квіткових – запилення відбувається за допомогою вітру, цей процес малоефективний і пов’язаний із чималими втратами пилку. Натомість, покритонасінні почали використовувати для цього комах. Насправді, І вітер, і воду, і інших тварин, але комахозапилення є головним. Комахи здатні точно знаходити квітки певних видів, швидко переміщуватися між ними, переносячи пилок, що робить запилення більш прицільним та ефективним.

Учені здавна впевнені, що виникнення комахозапилення було одним із критичних чинників, що обумовили панування квіткових. Проте, донедавна не мали переконливих аргументів на користь цієї думки. Найдавніші покритонасінні датуються 125-130 млн років тому. А от викопних доказів існування в той час комах-запилювачів не було.

Нещодавно учені описали жука Angimordella burmitina, що був знайдений у давньому буршнині з території М’янми. Аналіз будови за допомогою комп’ютерної томографії виявив ознаки того, що він не лише живився пилком, а й ефективно його переносив. Ця знахідка відсуває момент відомого існування комахозапилення щонайменше на 50 млн. років, і тепер ми можемо датувати його як мінімум 99 млн. років тому.

На рисунку – реконструкція жука з цитованої статті.

Джерело: Bao T, Wang B, Li J, Dilcher D. Pollination of Cretaceous flowers. Proc Natl Acad Sci U S A. 2019 Dec 3;116(49):24707-24711. doi: 10.1073/pnas.1916186116