Мови, якими не користуються, помирають. Це відбувалося раніше, і відбувається зараз. Добре, якщо ми можемо зберегти такий культурний фрагмент для нащадків, але що робити, коли носіїв мови немає, а нам цікаво, що ж десь написано?

Історія знає кілька цікавих прикладів розшифровки мертвих мов. Першим таким проривом стала розшифровка Жаном-Франсуа Шампольйоном давньоєгипетських ієрогліфів.

Іншим – писемність мая, до чого долучився і наш співвітчизник Юрій Кнорозов.

Одним з підходів, використаних Кнорозовим, було застосування математичних алгоритмів. Але ж ми знаємо, що з 60-х років минулого століття системи аналізу даних та штучного інтелекту, м’яко кажучи, змінилися.

Учені Масачусетського технологічного інституту розробили алгоритм, який дозволяє розшифровувати мову, навіть якщо ми не знаємо її зв’язків із іншими наявними. Вони використали загальні відомі лінгвістичні правила та відомості про еволюцію мов. Метод навіть дозволяє встановити, до якої родини належить невідома мова. Його застосували до іберської мови, яка зникла у 1-2 столітті н.е. Раніше вважалося, що вона пов’язана із баскською, проте за сучасними уявленнями це не так. Що і підтвердив алгоритм.

Розробкою алгоритму керувала професорка МІТ Регіна Барзілай.

До цього вона отримала приз в 1 млн доларів за піонерські роботи в галузі розробки ліків та діагностики раку за допомогою машинного навчання та штучного інтелекту. Далі її група хоче зосередитися на автоматичному встановленні значення слів мертвих мов, навіть якщо ми і не знаємо, як їх читати.

Джерело