Перед тим, як потрапити до травного тракту, їжа проходить “контроль якості”. За це відповідає смакова сенсорна система. Так, солодкий смак свідчить про високу енергетичну цінність їжі, натомість наявність гіркого компоненту з високою ймовірністю говорить про те, що вона спорчена та непридатна до споживання.

Різні хімічні компоненти їжі сприймаються і клітинами епітелію травного тракту. Так, ними запускаються важливі для нормального процесу травлення рефлекси. Проте, дослідники виявили наявність на епітеліоцитах шлунку та кишечника досить неочікуваних рецепторів. Так, було знайдено компоненти смакової сенсорної системи, що залучені до сприйняття умамі та гіркого. Більш дивним виявилася наявність в кишечнику нюхових рецепторів, зокрема тих, які забезпечують розпізнавання ароматів троянд або малини. Та більше – у клитинах кишечнику знайдені білки, залучені до сприйняття світла у фоторецепторах. Звісно, вони не сприймають світло, а працюють в системі реагування на глюкозу, що має зрозуміле значення в процесах травлення та всмоктування.

Наразі дослідники не розуміють усієї повноти картини роботи рецепторів кишечника. Безперечно, що вони залучені до організації моторики та секреції. Те, що в цьому процесі працюють специфічні до інших сенсорних систем білки відкриває перед дослідниками нові шляхи пошуку точок впливу для корекції розладів травної системи.

Джерело: Bertrand PP. The cornucopia of intestinal chemosensory transduction. Front Neurosci. 2009 Dec 4;3:48. doi: 10.3389/neuro.21.003.2009