Мозок читає #3

Уміння читати та писати є вкрай важливими здібностями сучасної людини. Ключова роль у читанні належить зоровій слово-специфічній корі (visual word form area, WFA), яка міститься у скроневій корі. Але структура мозкової активації при цьому є складнішою. Сучасні теорії зазначають, що дещо різні мозкові ділянки відповідають за сприйняття орфографічних, фонологічних та лексико-семантичних характеристик зображення. Простіше кажучи, одна група нейронів аналізує правильність написання літер. Інша є більш чутливою до звучання, навіть якщо той самий звук позначається різним способом. Третя визначає зміст слова. Процес читання вимагає залучення усіх трьох механізмів.

Дослідники спробували показати наявність конкретних нейрональних механізмів, пов’язаних із зазначеними механізмами. Для цього вони сканували роботу головного мозку під час сприйняття зображень слів. Деякі з них були справжніми, інші ж – псевдословами, набором літер, що їх можна було прочитати, але які не мали семантичного змісту. Крім того, учені намагалися заплутати мозок, розділяючи слова кольорами літер у відповідності до фонем (звуків, які ми вимовляємо вголос) – правильно та неправильно (наприклад, посеред буквосполучення, яке позначає один звук). Прикладом правильного розбиття є ch-am-pi-gn-on, неправильного – c-ha-mp-ig-no-n. Особливо багатою на фонеми, які позначаються буквосполученнями, є французька мова (наприклад, звук О – може бути O, AU, EAU, AUX), носіїв якої і тестували. В українській також є дж і дз 🙂

Дослідникам вдалося виявити ділянки мозку, які у більшому ступені “заплутувалися” при неправильному розбитті слів на частини (на рисунку синій колір). Її назвали графемо-чутливою ділянкою (grapheme-related area). Її розташування було більш медіальним, у порівнянні із “головною” WFA, яка залучена більше до лексико-семантичного аналізу.

Джерело: Bouhali F, Bézagu Z, Dehaene S, Cohen L. A mesial-to-lateral dissociation for orthographic processing in the visual cortex. Proc Natl Acad Sci U S A. 2019 Oct 22;116(43):21936-21946. doi: 10.1073/pnas.1904184116

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *