Усім знайомі ловильні сітки, що їх будують павуки. Зазвичай це пасивні структури, задачею яких уловлювання здобичі, яку потім господар знерухомлює та згодом з’їдає. Проте, у деяких павуків сітки є більш інноваційними, ніж у решти.

До таких належить сітка, яку будують павуки Hyptiotes cavatus. Вона має структуру трикутника, дві з вершин якого прикріплені до опори. Найцікавіші ж процеси відбуваються на третій. Павук тримає її за допомогою кінцівок. За допомогою павутинної залози він кріпиться до гілочки чи іншої опори. Надалі підтягуючи кінцівками центральну нитку сітки, він натягає її, подібно до тятиви лука, та чатує на здобич. Коли та торкається сітки, павук швидко вивільняє павутиння з залози, через що його тіло разом із натягнутою центральною ниткою сітки стрімголов ріхається вперед, реалізовуючи запасену кінетичну енергію. Такий рух призводить до ефективного уловлювання здобичі – 70% при “вистрілі” сіткою проти 0% коли сітка лишалася нерухомою. Крім того, таке дистанційне полювання дозволяє уникати контакту із здобиччю, який може бути небезпечним.

На даний момент це єдиний відомий приклад запасання тваринами механічної енергії за допомогою зовнішніх структур (звісно, окрім людини). Але відомі інші приклади подібного запасання за допомогою частин організму (приміром, механізм стрибання бліх).

Учені розрахували прискорення, яке розвивається під час “вистрілювання” сіткою, і воно виявилося більше, ніж 770 м/с². Це в 26 разів перевищує прискорення під час старту космічних шатлів NASA.

За посиланням в статті є репрезентативні відео, що краще пояснюють процес.

Джерело: Han SI, Astley HC, Maksuta DD, Blackledge TA. External power amplification drives prey capture in a spider web. Proc Natl Acad Sci U S A. 2019 Jun 11;116(24):12060-12065. doi: 10.1073/pnas.1821419116