Від лизунів до суперклею

Б – біоніка. Застосування знань про будову та функції біологічних об’єктів для розробки інженерних рішень.

Створення клейких матеріалів є складнм завданням. З одного боку, він має бути міцним аби утримувати зклеювані повехні. Це досить непогано вирішено, підтвердити може кожен, хто хоч колись випадково склеював суперклеєм пальці. З іншого боку, часто буває потрібним можливість відклеювання. Зрозуміло, що водночас вирішити ці завдання важко. Зокрема, це стосується гідрогелів, спектр застосування яких є вкрай широким, у тому числі в медицині. Коли гідрогелі насичені водою, вони здатні легко приймати форму поверхні, на яку їх накладають. Коли ж вони висихають, міцність контакту зростає, витримуючи тиск в гігапаскалі. “Підгледівши” у наземних черевоногих молюсків механізм формування клейкої субстанції, учені створили новітній матеріал. У “вологому” стані він здатен легко прилипати до поверхонь та настільки ж легко відклеюватися. На цій стадії він подібний до дитячих іграшок – “лизунів”. Проте, втративши воду, він стає вкрай міцним – площа приклеювання 2х2 см витримує вагу дорослої людини. Новітньою “фішкою” є особливість процесу приклеювання – насичення матеріалу водою повертає матеріал у вихідний стан. Сфера застосування таких матеріалів є вкрай широкою.

Біологічна “мораль” – вивчення особливостей фізіології навіть равликів може призвести до появи крутих технологічних рішень! 🙂

Джерело: Cho H, Wu G, Christopher Jolly J, Fortoul N, He Z, Gao Y, Jagota A, Yang S. Intrinsically reversible superglues via shape adaptation inspired by snail epiphragm. Proc Natl Acad Sci U S A. 2019 Jul 9;116(28):13774-13779. doi: 10.1073/pnas.1818534116

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *