Кольори – важливий компонент нашого сенсорного оточення. Багатьом здається дивним, але колір – це не об’єктивна характеристика світу. Іншими словами, кольорів не існує, вони формуються лише як відображення певних спектральних характеристик у нашому мозку.

Зростання частоти коливань електромагнітних хвиль у діапазоні видимого (для людини) світла сприймається нами як градієнтна веселка – від червоного через жовтий і зелений до фіолетового. За сприйняття світла відповідають спеціалізовані фоторецептори сітківки – колбочки. У більшості людей їх три типи, із максимумами реагування у синій, зеленій та червоній областях. Цікаво, що в мозок інформація про колір передається не як у телевізорах чи моніторах – трьома каналами RGB, що здавалося б логічним, а складніше. Один канал передає сукупне збудження усіх колбочок [R+G+B], другий [R-G] та третій [B – (R+G)]. В разі, коли одночасно збуджуються колбочки, що сприймають кольори з різних частин спектру, ми відчуваємо колір, якого не існує в спектрі. Наприклад, збудження червоно- та синьочутливих колбочок призводить до відчуття пурпурового. Такі кольори називаються неспектральними.

Триколірний зір притаманний лише деяким денним ссавцям – це людина та деякі ближчі родичі примати. Більшість же ссавців мають лише два типи колбочок (синьо- та червоночутливі), що обмежує їхню здатність розрізняти кольори. А от в птахів колбочок аж чотири – додатковий відносно нас більш чутливий до світла найбільшої частоти (фіолетовий до ульрафіолетового). І це повинно розширювати як здатність розрізняти спектральні кольори, так і відчувати ті, що не існують – неспектральні. Проте, в них важко запитати, які ж кольори вони відчувають, а тим більше порівняти відчуття із нашим. Тут на допомогу приходять поведінкові тести.

Учені за допомогою спеціально сконструйованого приладу TetraColorTubes на основі LED-ламп створювали різні кольори та тренували колібрі розрізняти їх. При цьому певний колір асоціювався із позитивним підкріпленням (розчин цукру), а його опонент – із простою водою. Той факт, що птахи починали обирати солодку воду частіше за просту, був свідченням їхньої здатності розрізняти тестові кольори.

Виявилося, що колібрі дійсно здатні розрізняти чимало неспектральних кольорів, наприклад ультрафіолет (УФ) + червоний, УФ+зелений, пурпуровий (як ми), УФ+жовтий. У такий спосіб вони сприймають чимало природних кольорів (зокрема, притаманних рослинам). Автори зазначають, що тетрахроматичність (чотири типи колбочок) виникла в еволюції хребетних порівняно рано, тож такий спосіб неспектрального сприйняття кольорів має бути широко поширеним серед тварин.

Джерело: Stoddard MC, Eyster HN, Hogan BG, Morris DH, Soucy ER, Inouye DW. Wild hummingbirds discriminate nonspectral colors. Proc Natl Acad Sci U S A. 2020 Jun 30;117(26):15112-15122. doi: 10.1073/pnas.1919377117