Шкільна програма вчить нас, що існують три типи добору, який є двигуном еволюційних процесів: рушійний, стабілізуючий та розриваючий. На людину тиск добору типу як істотно не впливає, а тому переважають лише стабілізуючі процеси – відсікання крайніх, несумісних із виживанням або успішною життєдіяльністю варіантів ознак. Але чи це лише так?

Під час ембріонального розвитку в майбутніх руках закладаються три артерії – ліктьова, променева та серединна (на рисунку). На восьмому місяці вагітності серединна зазвичай регресує, лишаючи функцію кровопостачання кінцівки іншим двом. Інколи вона не зникає, а лишається функціональною у дорослому стані. Було відомо, що така відміна від норми (більшості) трапляється у 10% людей. “Зайва” артерія не спричиняє істотних проблем для здоров’я, і розглядається як мінорний варіант анатомії.

Колектив авторів з Австралії та Швейцарії проаналізував будову 78 кінцівок людей, що померли в період 2015-2016 років. Виявилося, що серединна артерія присутня у третині випадків, що статистично значущо відрізняється від відомої раніше вірогідності. Також вони виявили залежність збільшення частоти виявлення даної артерії від року народження та побудували математичну модель. Згідно неї при збереженні наявного тренду усі діти, що народяться через 80 років, матимуть серединну артерію.

Регрес серединної артерії залежить від активності певних генів. Зміна їхньої активності є справжнім еволюційним процесом, який ми спостерігаємо. Правда, ми не знаємо ані детальних причин, ані механізмів цих змін. Автори зазначають, що існують і альтернативні пояснення, як то зміни здоров’я матері під час вагітності за останні 150 років. В будь-якому разі, виявлений тренд зростання частки описаної ознаки, ймовірно, збережеться. А коли частка носіїв цієї судини перевищить 50%, анатомічні підручники мають розглядати її наявність як норму, а не варіант.

Збереження третьої артерії має збільшувати кровопостачання передплічча та/або кисті. Водночас, її наявність пов’язана із збільшеним ризиком виникнення синдрому зап’ясного каналу.

Тож еволюціонуймо, бо ми того варті!

Джерело