Люди – не однакові. У той же час не настільки вже й різні. Ідеї розподілити нас на якісь групи багато років.

Одним з них є уявлення про темперамент, яке сформулював Гіпократ. Він, правда, називав його іншим словом – як не дивно, грецьким. А римський корінь застосував Клавдій Гален. Він же і назвав ті чотири, які зараз звучать навіть у шкільних підручниках: холерики, сангвініки, флегматики та меланхоліки. Його уявлення ґрунтувалися на ідеї про змішування (лат. temperamentum — «належне співвідношення частин») різних рідин в організмі: крові (лат. sanquis), жовчі (грец. chole), чорної жовчі (грец. melanos – чорний і chole – жовч) та якогось слизу (грец. phlegm). Кожна з них має відповідний вплив на поведінку. Звісно, вона не має біологічного підґрунтя. Не вистачало щоб кров із жовчю змішувалася…

Фізіологічного обґрунтуваня теорії темпераментів надав Іван Павлов. Він пов’язав їх із типами вищої нервової діяльності: слабкий, сильний, різна рухливість нервових процесів тощо. Цьому зараз важко знайти фізіологічні відповідники, але традиційно ці уявлення люблять вітчизняні психофізіологи та шкільна програма.

Способів класифікації людей є багато. Звісно, жоден не є єдино можливим. Популярною була концепція Ганса Айзенка, в якій ключовими параметрами є екстра-інтроверсія та нейротизм. Надалі ці уявлення розширили, і сучасний темперамент складається з п’яти головних характеристик – так звана велика п’ятірка.

Цікаво, що перші літери цих характеристик утворюють слово ОКЕАН. Ну, в англійській

Це була приказка, а тепер казка. Вважається, що індивідуальні властивості є переважно вродженими. Але ж люди змінюються…Тож, чи можна змінити конкретні індивідуально-типологічні характеристики? Учені провели відповідний експеримент, в якому взяли участь більш як півтори тисячі добровольців. Для них розробили спеціалізований мобільний додаток, який назвали “персик” – PEACH (PErsonality coACH). В ньому вони могли поспілкуватися в чаті, переглянути спеціальні навчальні відео тощо. Також додаток повідомляв по успіхи в досягненні бажаних змін. Контрольна група також брала участь в проєкті, але місяць знаходилася у списку очікування.

Експериментальним завданням та особистою ціллю учасників було змінити якусь з BIG 5 характеристик особистості. Більшість бажали знизити нейротизм (стати більш емоційно врівноваженими), збільшити сумлінність (conscientiousness – стати більш організованим) або збільшити рівень екстраверсії (стати меншим інтровертом). Прогрес відстежувався за допомогою тестування, самозвітів та опитування близьких людей.

Результати трьохмісячної програми показали успіх – значущі зміни у бажаному напрямку. Отже, якщо вас щось не влаштовує в собі, це цілком можна виправити за допомогою порівняно простих (не медичних) дій.

Коли така програма з’явиться в маркетах – ви захочете щось в собі змінити?

Джерело: Stieger M, Flückiger C, Rüegger D, Kowatsch T, Roberts BW, Allemand M. Changing personality traits with the help of a digital personality change intervention. Proc Natl Acad Sci U S A. 2021 Feb 23;118(8):e2017548118. doi: 10.1073/pnas.2017548118