Хвороба Паркінсона – це нейродегенеративна патологія, тобто пов’язана із загибеллю нервових клітин у деяких регіонах мозку. У даному випадку ключова роль належить чорній речовині (substantia nigra) середнього мозку. Її дофанергійні проекції до структур базальних гангліїв є вкрай важливими для нормальної регуляції рухів. Відтак, загибель цих клітин супроводжується специфічними моторними проблемами, які й є головним симптомом ХП.

У той же час, ХП супроводжується рядом інших симптомів, у тому числі і немоторними – когнітивними порушеннями, емоційними розладами, проблемами із травленням та ін. Ступінь вираження різних симптомів різниться поміж пацієнтів, і це, з одного боку, вказує на неоднорідність цієї патології (наявність субтипів), а з іншого, як наслідок, обумовлює необхідність диференційованого підходу до лікування.

Автори огляду у Nature Reviews Neurology пропонують виділити два типи ХП: “спершу-тіло” та “спершу-мозок” (body first, brain first).

У обох випадках безпосередньою причиною загибелі нейронів є накопичення альфа-синуклеїну. Це білок, який активно синтезується у нервових клітинах – його сумарна кількість становить до 1%. Роль альфа-синуклеїну в нормі достеменно невідома, але він бере участь у роботі синаптичних пухирців. За деяких умов молекули альфа-синуклеїну злипаються, формуючи нерозчинні тільця. Саме їхнє накопичення і призводить до загибелі клітин.

У першому випадку синуклеопатія починається у травному тракті, у чому важливу роль відіграють розлади мікробіоти. Далі волокнами автономної нервової системи (симпатичної та парасимпатичної) патологія поширюється до головного мозку. По дорозі вона зачіпає блакитне місце (locus coeruleus), що супроводжується розладами сну, які є головною відмінною рисою цього субтипу ХП. Що важливо – порушення діяльності внутрішніх органів та сну починаються до помітних ознак власне паркінсонізму.

В іншому випадку патологія розпочинається у деяких частинах головного мозку – це можуть бути, приміром, лімбічна система (керує емоціями) або нюхові структури. У цьому випадку моторні порушення розвиваються до розладів сну та роботи внутрішніх органів.

По мірі прогресування хвороби симптоми вирівнюються, і обидві групи пацієнтів стають подібними. Рання діагностика субтипів хвороби Паркінсона є важливою для розробки специфічних до них методів лікування, що повинне збільшити їхню ефективність.

Джерело: Berg D, Borghammer P, Fereshtehnejad SM, Heinzel S, Horsager J, Schaeffer E, Postuma RB. Prodromal Parkinson disease subtypes – key to understanding heterogeneity. Nat Rev Neurol. 2021 Jun;17(6):349-361. doi: 10.1038/s41582-021-00486-9