Про евакуацію

Те, що зображено на фотографіях, є рентгенограмою акту дефекації (частково із проблемами). Щоб їх зробити, люди вживали контрастувальну речовину, а потім випорожнювалися у рентгенівському апараті. Звучить, ніби робота претендент на Шнобелівку? Може, й так, але смішно лише до тих пір, поки в нас з вами в цій області все гаразд.

Усі розуміють, що їжа абсолютно необхідною для існування. Перетравити усі складові їжі не здатен практично ніхто, тож якась частина відходів лишається, і їх потрібно видаляти. Акт дефекації, призначений для цього, складається з чотирьох стадій, відмінних як за анатомією, так і за фізіологічною регуляцією. Знання механізмів цього акту потрібне як для розуміння шляхів розвитку відповідних розладів, так і для визначення способів їх корекції.

Саме цьому питанню присвячений огляд у Nature Reviews. Ми не збираємося його повністю перекладати, але зупинимося детальніше на причинах проблем у цій області. А їх є чимало.

Одні – психоемоційні. Здавалося б, травлення у шлунково-кишковому тракті – цілком автономний процес, адже ми не думаємо над тим, як де коли секретувати травні соки, як рухати кишечником і т.п. Тож, має самостійно працювати. Тим не менш, загальний емоційний стан впливає і на роботу цих відносно автономних процесів. Усі ж чули вираз “ведмежа хвороба” воно ж “обісратися від страху”? І дійсно, сильний стрес істотно змінює роботу травної системи. Гострий та хронічний стрес, психіатричні хвороби, розлади особистості та інші чинники можуть змінювати дефекацію як в бік закрепу, так і в діарею.

На дефекацію також впливає довільна, усвідомлена поведінка. Цей процес в дорослих людей знаходиться під істотним контролем свідомості, тренування чому починається у віці від 21 до 36 місяців. А дорослим, які переживають проблеми із дефекацією, можуть допомогти методики поведінковго навчання на основі біологічного зворотного зв’язку. Зазвичай ми мало усвідомлюємо процеси у кишечнику, вони досягають рівня свідомості лише, коли сигнали стають дуже сильними – “приперло”. Але якщо стан кишки сприймати за допомогою спеціалізованих датчиків та перетворювати їх на помітний для пацієнта сигнал (звуковий, зоровий), людина здатна на основі цих сигналів навчитися краще керувати своїми автономними функціями.

Ще одним цікавим чинником є поза. Тут є чимало культурних особливостей – для Африки та Азії більш притаманна позиція навприсядки (певно, багато через таке пройшли у школі та інших громадських вбиральнях), тоді як у Європі більш поширена сидяча (типу на стільці). Перший варіант, як показали дослідження, сприяє більш ефективній евакуації калових мас. Але якщо ви надаєте перевагу сидінню, зважте на те, що поза мислителя також сприяє дефекації, порівняно із сидінням з прямою спиною.

Ще одним чинником є циркадний (добовий) ритм. Вночі перистальтика уповільнюється, а відтак гальмується і необхідність дефекації. Ну, погодьмося, альтернатива була б вкрай незручною 🙂

Врешті, на дефекацію впливає прийом їжі. Трохи зрозуміло, адже потрібно звільнити місце, хоч між свіжоз’їденими продуктами та анусом кілька годин роботи травної системи. Тим не менш, існує рефлекторний механізм, що сприяє дефекації після насичення. Принаймні, у кішки автора цього посту він працює чітко: годівничка – туалет 🙂 Ну а з компонентів їжі важливе значення мають харчові волокна, що їх можна знайти у рослинній їжі (злаки, фрукти, овочі але не картопля, бобові тощо), які мають бути обов’язковим компонентом раціону.

Врешті, на процес впливають й інші поширені чинники. У відносно молодих людей (18-34) закреп трапляється частіше, ніш у більш дорослих (65+), хоч є і альтернативні відомості. У дітей частота закрепів однакова поміж дівчат та хлопчиків, а от в дорослих людей вона вища у жінок. Також впливає індекс маси тіла. У людей з ожирінням все гірше.

Крім наявних відомостей, автори склали перелік найбільш очевидних прогалин у наших знаннях в цій галузі та сподіваються, що це наштовхне дослідників до роботи в цих напрямках 🙂

Джерело: Heitmann PT, Vollebregt PF, Knowles CH, Lunniss PJ, Dinning PG, Scott SM. Understanding the physiology of human defaecation and disorders of continence and evacuation. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2021 Nov;18(11):751-769. doi: 10.1038/s41575-021-00487-5

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *