Активність людини призводить до змін екосистем та зникнення видів – це всім добре відомий факт. Виходом є створення природоохоронних територій, де б господарська діяльність людини була неможливою або істотно обмеженою. Зрозуміло, що вибір захищених територій має здійснюватися науково обґрунтовано та забезпечувати максимальну ефективність збереження біорізноманіття.

З шкільних підручників усі можуть пам’ятати екологічну піраміду, що ілюструє співвідношення енергії та маси на різних трофічних рівнях. Внизу багато-багато рослин, їх ідять рослиноїдні організми, їх – хижаки (консументи 1 рівня), а їх – більш круті хижаки (консументи 2 та 3 рівнів). Останні, найкрутіші хижаки є вершиною таких пірамід. Для свого існування вони потребують великих територій, що пов’язане саме із необхідністю забезпечення усіх нижчерозташованих рівнів. Приміром, в бурого ведмідя ареал однієї особини становить від 70 до 400 кв. км, а в пари беркутів – від 150 кв. км.

Види, що становлять верхівку екологічної піраміди, є вкрай важливими для стійкості та взагалі існування екосистем. Якщо таким високорівневим хижакам загрожує небезпека, охоронна територія повинна мати велику площу. Водночас, в їхньому ареалі можуть мешкати й інші вразливі види, але не такі фотогенічні та відомі. Тож, захист хижаків є ніби парасолькою і для інших видів та цілих екосистем.

Дослідники вивчили стан популяцій високорівневих хижаків. Виявилося, що в майже половини видів їхня чисельність знижується. Автори запропонували та змоделювали три природоохоронні стратегії – із охороною 10-20-30% території ареалів хижаків. Очіувано, чим більша частка території ставала заповідною, тим більшим був природоохоронний ефект.

Найбільша частка визначених резервацій знаходилася на азіатському та африканському континентах. Найбільше таких територій виявилося в Індії, Непалі, Ірані, Камбоджі та М’янмі. Важливі території для збереження хижих тварин також в Росії, Китаї, Монголії та Саудівській Аравії. В Африці дії із запобігання зникнення хижаків мають зосередитися на таких країнах, як Судан, Нігер, Алжир та Намібія.

Автори зазначають, що критичними є дії людства в наступні 20 років. Будемо сподіватися, що спільними зусиллями зможемо зберегти біосферу комфортною для нашого існування.

Джерело: Cruz C, Santulli-Sanzo G, Ceballos G. Global patterns of raptor distribution and protected areas optimal selection to reduce the extinction crises. Proc Natl Acad Sci U S A. 2021 Sep 14;118(37):e2018203118. doi: 10.1073/pnas.2018203118