На фото – красиве озеро на ймення Ківу, розташоване на межі між Республікою Конго та Руандою. За глибиною воно на 18 позиції у світі, а за площею – 8-ме у Африці. Розташований в ньому острів Іджві за розмірами на 10 позиції серед озерних островів.

Гірська місцевість навколо Ківу є сейсмоактивною. У 1948 році відбулося виверження розташованого поруч вулкана Кітура. Потоки лави спричинили майже закипання озера – навколишні жителі певний час смакували виловленою вареною рибою.

Озеро Ківу має і інші цікаві особливості. Гарячі джерела, що відкриваються на його дні, взаємодіють із озерною водою, внаслідок чого формуються шари із розчиненими вуглекислим газом та метаном. Вглибині водойми вони знаходяться під тиском верхніх шарів води, що допомагає газам лишатися розчиненими. Але подібно до появи бульбашок у відкритій пляшці шампанського, існує ризик утворення мега бульбашок, якщо раптом озеро “відкоркується”. Таке раптове виділення зв’язаних газів відоме як лімнологічна катастрофа. Одна з таких відбулася в 1986 року на озері Ніос (Камерун), внаслідок чого загинули 1746 людей та 3.5 тис. худоби, викинутий вуглекислий газ поширився до 25 км від озера. Спусковим гачком таких катастроф можуть стати, приміром, землетрус або виверження сусіднього вулкану. Один з них – Ньїрагонго – проявляв активність навіть цього року, 22 травня.

Учені оцінюють кількість зв’язаного на дні Ківу вуглекислого газу у 256 кубічних кілометрів. Це близько 5% від річного об’єму викидів усіх парникових газів на планеті. В разі вивільнення він може спричинити задуху жителів сусідніх поселень. Для порівняння – в катастрофі на озері Ніос обсяг виділеною вуглекислоти становив 1.2 кубічного кілометра.

Кількість метану дещо менша – “всього” 65 кубічних кілометрів, але, на відміну від вуглекислоти, він уміє вибухати та горіти. І це створює додаткову потенційну небезпеку для кількох мільйонів людей. Наразі цей газ видобувається та спалюється задля отримання електроенергії. За оцінками, цих запасів вистачить на 50 років, а сукупна вартість становить близько 42 млрд USD. Крім вироблення енергії, таке видобування зменшує напруженість газів та ймовірність виверження Ківу.

Незважаючи на гігантські запаси вуглекислоти, озеро здатне накопичувати набагато більше. Але його резервуарні властивості зменшуються через додавання метану. За сучасними оцінками, воно досягне критичного рівня насичення десь біля 2090 року, але це за умови збереження інтенсивності накопичення.

Наразі учені та інженери шукають шляхи ефективного видобутку метану та вивільнення вуглекислого газу аби зменшити небезпеку від цього озера. Водночас, катастрофа може в будь-який час спричинитися сейсмічною активністю, яку майже неможливо передбачити.

Наш світ крихкий. Про це слід пам’ятати та берегти його

Джерело: Jones N. How dangerous is Africa’s explosive Lake Kivu? Nature. 2021 Sep;597(7877):466-469. doi: 10.1038/d41586-021-02523-5