Пошук нових ліків – це процес виявлення нових молекул та аналізу механізмів їхньої біологічної дії. Тут людство рухається у двох напрямках. Перший – це синтез новітніх сполук за допомогою хімічних алгоритмів: інморматики обчислюють потенційні конфігурації молекул, а хіміки-синтетики шукають способи їхнього отримання. Другий – це пошук біологічно активних сполук у природі, джерелом яких часто є лікарські рослини. Прекрасним прикладом є винайдення способів лікування малярії та інших інвазій, за що вручена Нобелівська премія 2015 року.

Потенційних лікарських рослин чимало, і багато з них лишаються не дослідженими. Вони зростають у регіонах із високою біорізноманітністю, а про їхні властивості відомо лише представникам малих зникаючих народів. Їхня культура, як правило, передається з покоління у покоління усно.

За оцінками фахівців на нашій планеті існує 7400 мов. Деякими з них розмовляє чимало людей, але такими є далеко не усі. Прогнозується, що до кінця цього століття втратять своїх носів близько третини наявних мов. Кожна мова має свої унікальні особливості. То ж чим загрожує їх зникнення?

Учені зібрали назви лікарських рослин у 236 “малих” мовах трьох регіонів із високою біорізноманітністю (Північна Америка, північна частина басейну Амазонки та Нова Гвінея). Щодо кожної рослини зазначили відомості про особливості її лікувального застосування. Створена база даних містить 3597 назв рослин та 12495 способів їх використання (наприклад, Ficus insipida + травлення).

Виявилося, що переважна більшість назв лікарських рослин є “ендемічними” для різних мов. Іншими словами, певні назви трапляються лише у одній з них (73%, 91% та 84% унікальних слів у кожному з названих регіонів). З цього слідує, що із зникненням кожної малої мови назавжди зникнуть і відомості щодо лікувальних властивостей якихось рослин – потенційного джерела нових знахідок фармакологів. Цікаво, що більшості з цих рослин не загрожує зникнення. На відміну від знання про них.

ООН проголосила 2022-2032 декадою локальних мов (International Decade of Indigenous Languages), наголошуючи на важливості збереження їх на благо людства в цілому.

“Протягом мільйонів років людство існувало у тваринному стані. Потім трапилося щось, що вивільнило силу нашої уяви. Ми навчилися говорити, і ми навчилися слухати. Мова уможливила обмін ідеями, дозволила людям працювати сумісно, втілюючи неможливе. Найбільші успіхи людства стали можливими завдяки спілкуванню, а найбільші невдачі відбулися через його відсутність. Такого не повинно бути. Наші найбільші сподівання цілковито можуть у майбутньому стати реальністю. Завдячуючи технологіям, що ми маємо, наші можливості є необмеженими. Усе, що нам потрібно робити, – це упевнитися, що ми продовжуємо розмовляти.”

Мертві мови можна розшифрувати, навіть, якщо їх носіїв не лишилося. Хоча у даному випадку штучний алгоритм не врятує, оскільки за відсутності письменності мова зникне назавжди.

Джерело: Cámara-Leret R, Bascompte J. Language extinction triggers the loss of unique medicinal knowledge. Proc Natl Acad Sci U S A. 2021 Jun 15;118(24):e2103683118. doi: 10.1073/pnas.2103683118