Однією з визначальних характеристик нашої нервової системи є пластичність – здатність до змін. Вона обумовлює можливість нашого навчання та адаптації. Але є в пластичності і недолік. Якщо ми не використовуємо здобуті навички, вони зникають. Це стосується навіть таких, ніби жорстко вроджених процесів як здатність рухатися.

Подекуди буває таке, що через травму, запалення або інше ушкодження ми на певний час обмежуємо рухливість кінцівок. Відповідно, нейрони, котрі в нормі забезпечують керування ними, лишаються не у справ. За деякий час функціональність нервових ланцюгів зменшується настільки, що після повернення кінцівки “в стрій” нам ще важко нею працювати, і приходиться “розробляти”, тренувати її. Виявляється, цьому можна запобігти у досить простий спосіб.

У експерименті брали участь здорові волонтери. Дослідники аналізували особливості виконання простого завдання – простягнути руку та взяти певний предмет. Після виконання тесту робочу руку іммобілізували на 16 годин. Далі тест повторювали. Виявилося, що таке короткочасне “виключення” кінцівки негативно позначалося на точності її рухів.

Обстежувані були розподілені на дві групи. Першій, експериментальній протягом періоду іммобілізації демонстрували записи того, як вони виконували завдання. Контрольній групі демонстрували записи природи. Виявилося, що після зняття фіксувальної пов’язки виконання тесту в представників дослідної групи було істотно кращим. Тобто, спостереження за рухами певним чином послаблювало негативний ефект від іммобілізації.

Хоч дослідження проведене із здоровими людьми, автори зазначають, що виявлений ефект має працювати і у пацієнтів із деякими моторними ураженнями.

Джерело: De Marco D, Scalona E, Bazzini MC, Nuara A, Taglione E, Lopomo NF, Rizzolatti G, Fabbri-Destro M, Avanzini P. Observation of others’ actions during limb immobilization prevents the subsequent decay of motor performance. Proc Natl Acad Sci U S A. 2021 Nov 23;118(47):e2025979118. doi: 10.1073/pnas.2025979118