Забезпечення мовлення – одна із важливих функцій головного мозку. Шкільні підручники розповідають про моторний центр мовлення – зону Брока, розташовану у нижній лобовій звивині, та про слуховий центр – зону Верніке у скроневій частці. Крім цих центрів відомі й інші “мовні” регіони.

Більша частина наших знань про мозкову роботу із мовою отримані у експериментах із носіями європейських мов. А всього ж у світі налічують біля 7000 різних мов, які об’єднані у понал 100 мовних родин. Наскільки ж однаково мозок працює із неспорідненими мовами?

Щоб дати відповідь на це питання, дослідники просканували мозок кількох десятків людей. Усі вони вільно володіли англійською, але рідна мова могла бути іншою. Всього протестували носіїв 45 мов, які належать до 12 родин. Їм пропонувуали прослухати текстові фрагменти англійською, рідною та незнайомою мовами. Для цього обрали “Алісу у Дивокраї”, оскільки її сюжет добре відомий та підходить дітям і дорослим. Для конрастування використовували спотворені аудіозаписи (щось схоже за звучанням на анонси залізничних вокзалів), а також тест на просторову пам’ять і арифметичну задачу.

Слід зауважити, що автори роботи не ставили задачу виявити “мовні регіони”, специфічні для конкретних мов. Радше, вони хотіли оцінити, наскільки схожими є патерни “мовленнєвої” активації поміж носіїв різних мов. Виявилося, що мовний мозок дійсно дуже схожий – індивідуальна мінливість активації між носіями тієї самої мови виявилася вищою за різницю між носіями різних мов або співрозмірною із нею. На зображенні зі статті показано карти активації при прослуховуванні різних мов, поміж яких була і українська.

Джерело: Malik-Moraleda S, Ayyash D, Gallée J, Affourtit J, Hoffmann M, Mineroff Z, Jouravlev O, Fedorenko E. An investigation across 45 languages and 12 language families reveals a universal language network. Nat Neurosci. 2022 Aug;25(8):1014-1019. doi: 10.1038/s41593-022-01114-5