Усі стикалися із “заразністю” позіхання. А чи можуть бути такими ж заразними інші форми поведінки?

Дослідники виявили, що у шимпанзе “заразним” є процес сечовипускання. Коли один з них починає мочитися, інші члени групи частіше слідують його прикладу. Для цього автори опублікованої в Current Biology статті тривалий час спостерігали за двадцятьма шимпанзе в притулку Кумамото, в Японії. За понад 600 годин вони зафіксували 1328 випадків сечовипускання, а математичний аналіз показав, що вони були не зовсім незалежними.

Оскільки шимпанзе є нашими найближчими еволюційними родичами, ця особливість може бути притаманною і нам. Італійське прислів’я говорить: “Хто не мочиться в компанії, той або злодій, або шпигун”, а в японській культурі існує термін “Tsureshon“, що описує спільне сечовипускання.

Тож, коли у великій компанії за кількома келихами пива виникає синхронне бажання відвідати вбиральню, це не просто наслідок синхронності випивання, а еволюційний феномен 🙂

Джерела: Onishi E, Brooks J, Inoue S, Yamamoto S. Socially contagious urination in chimpanzees. Curr Biol. 2025;35(2):R58-R59. doi:10.1016/j.cub.2024.11.052
https://www.popsci.com/environment/chimpanzees-peeing-contagious/
Зображення: Jon Pinder @ Flickr CC BY-NC-ND 2.0