Людина є соціальною істотою. Хай не абсолютно усі, але багато з нас схильні допомагати іншим в скруті, навіть за рахунок власних “шкірних” інтересів. Така поведінка називається альтруїзмом. Зокрема, люди можуть ділитися їжею із нужденними, навіть за умов, коли їжа потрібна самим. Є численні приклади такого під час воєн або сильних голодів.

У наших ближчих еволюційних родичів – шимпанзе (Pan troglodytes) та бонобо (Pan paniscus) – здатність до “харчового” альтруїзму обмежена, хоча вони мають багато спільних соціальних та когнітивних подібностей із людьми.

Дослідники протестували на таку здатність 19-місячних немовлят. Експериментатори викладали на тацю перед дітьми різні фрукти – банани, чорницю, полуницю, виноград. В одному випадку вони робили вигляд, що прагнуть отримати фрукт, простягаючи руку, але ніби-то не дотягаючись до нього. В іншій групі такої випрошувальної поведінки не демонструвалося. Більшість дітей реагували на такий невербальний сигнал, і передавали дорослим їжу. І навіть, коли знаків прохання не було, деякі (1 з 24) все рівно спонтанно пропонували фрукти експериментатору.

Далі завдання ускладнили – тест провели в час, коли малюків зазвичай годують, але до власне прийому їжі. Та навіть голодні немовлята у 38% випадків (9 з 24) ділилися їжею на прохання. Правда, спонтанного віддавання фруктів вже не спостерігалося

Описаний тест був адаптований з класичних експериментів із шимпанзе. На відміну від людей, вони ніколи не ділилися їжею, коли були голодні, незважаючи на виражену соціальну кооперацію іншого типу. Тож, такий альтруїзм, певно, є еволюційною особливістю людства.

Джерело: Barragan RC, Brooks R, Meltzoff AN. Altruistic food sharing behavior by human infants after a hunger manipulation. Sci Rep. 2020 Feb 4;10(1):1785. doi: 10.1038/s41598-020-58645-9